Іван Франко "Зів'яле листя"
Тема. Поетична збірка “Зів’яле листя”, її висока оцінка М.Коцюбинським. Місце любовної теми у творчості І.Франка. Автобіографічні мотиви у збірці. Майстерне вираження широкої емоційної гами почуттів у драмі ліричного героя (“Тричі мені являлася любов”, “Як почуєш вночі край свойого вікна...”, “Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі...”). Тісний зв’язок поезій з фольклором (“Червона калино, чого в лузі гнешся...”).
Мета: розкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великого майстра, простежити глибину почуттів ліричного героя та моменти особистого переживання автора шляхом заглиблення в його творчість, показати красу інтимної лірики митця; вияснити причини появи творів цієї тематики;
розвивати вміння учнів визначати належність твору до певного літературного жанру, його проблематику, художні особливості;
удосконалювати вміння аналізувати поетичний твір;
виховувати усвідомлення того, що любов - найвеличніша з усіх почуттів
Тип уроку: урок – літературно-філософське дослідження.
Обладнання: комп'ютер (слайди до збірки «Зів'яле листя»), роздруковані для кожної групи тексти творів, картки оцінювання роботи на уроці, опорні схеми, завдання для роботи в групах
Методи, прийоми і форми роботи: проектування, розповідь учителя, робота в групах, дослідницька робота учнів, виразне читання, випереджувальні завдання, прийом гронування, технологія «Мікрофон», технологія «Ажурна пилка», сенкан, міні – дискусія, метод «Асоціативний кущ», самостійна робота учнів
Хід уроку
І. Організація класу.
Учні сідають за столи групами. Кожна група отримує по три картки: цілі уроку (додаток 1), опорні схеми (додаток 2), оцінювання роботи на уроці (додаток 3), тексти творів
І.Я. Франка та питання для аналізу.
ІІ. Повідомлення теми, завдання уроку.
Вступне слово вчителя.
Слайд 1. (Зображення осіннього листя)
(Звучить повільна мелодія)
Вчитель.
Кружляють у тихому сумному повітрі листочки, падають на мокру від дощу (чи сліз ) землю, ніби хочуть зігріти їх. На тих листочках закарбовано найніжніші, найпотаємніші порухи поетової душі.
В зів’ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю?
Хто взнає, який я чуття скарб багатий
В ті вбогії вірші вкладаю?
Іван Франко
1
Спробуємо розкрити цей скарб для себе, перегорнувши сторінки Франкового вічнозеленого і запашного «Зів'ялого листя»., листів поета, повісті-есе Романа Горака «Тричі мені являлася любов».
Відчайдушний порив закоханого серця, голос любові, що не вміщується в тихому закутку грудей, озвався в поетичному слові І. Франка. Це інший Франко, не той, якого ми зустрічали раніше: ніжний, відвертий у своїх почуттях. Така доля поета – жити й вмирати, любити й страждати привселюдно.
Поети відходять у вічність, залишаючи свої шедеври, сповнені гарячих почуттів і драматизму життя. Таким шедевром є збірка Івана Франка «Зів'яле листя». Що і є темою уроку.
- Запис теми уроку.
- Слайд 2. (На слайді записана тема уроку)
Вчитель .
Збірка І.Франка «Зів’яле листя» складається з трьох циклів , які поет називає «жмутками». Спробуємо і ми перев’язати хід нашого уроку символічним числом 3, побудуємо його за трьома циклами:
- біографічним;
- ліричним;
- критичним.
- Цілевизначення і планування роботи.
Учні отримали випереджувальні завдання. Працюватимемо також у трьох групах, кожна з яких готувала своє завдання.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
IY. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.
Літературно – філософське дослідження.
1. Бесіда.
Вчитель. Досліджуючи історію написання збірки, про що дізналися?
Учень. У передмові до першого видання книжки автор зізнається, що йому до рук потрапив щоденник самогубця, який звів рахунки з життям через нерозділене кохання. Щоденник цей, як стверджує сам Франко, був написаний досить сумбурно й недоладно, але окремі місця, в яких особливо яскраво виявлялися переживання автора, вразили його. Герой ліричної драми Франка також покінчує життя самогубством, хоч у «Передньому слові» до другого видання збірки (1910 р.) й стверджується, що щоденник – всього-на-всього «літературна фікція». Незважаючи на це, сучасні літературознавці дослідили, що автором щоденника самогубця був такий собі пан Супрун, а суб’єктом його любовних захоплень – Юлія Шнайдер, відома в літературі під псевдонімом Уляна Кравченко. Вона свого часу була закохана у Франка і давала йому читати щоденник самогубця, який після смерті Супруна залишився в неї.
Учениця. Протягом десяти років І.Франко пише цілий ряд інтимних поезій, які об’єднує у поетичну книжку «Зів’яле листя», що з’явилася друком 1896 р. Поет дає їй підзаголовок «Лірична драма». Це словосполучення засвідчує поєднання у творі елементів лірики і драми. Об’єктом зображення тут є внутрішнє буття особистості – ліричного героя. Дія відбувається не в зовнішньому, об’єктивному середовищі, а у внутрішньому, суб’єктивному світі. Тому ускладнюється композиція твору: лірична драма складається з медитацій, епізодів-видань, сновидінь, які виникають перед внутрішнім зором ліричного героя. Вирішальну роль тут відіграє система лейтмотивів, які є зазвичай історією думок і почуттів одного персонажа.
2
Учень. Провідний лейтмотив «Зів’ялого листя» - нерозділене кохання. З ним пов’язані інші: туги, смутку, песимізму. Решта дійових осіб відіграють або другорядну роль, або редукуються, скорочуються зовсім. Лірична драма – це внутрішня драма, яка розігрується в душі ліричного героя. «Се мого серця драма», – так визначає герой і стан власної душевної напруги, і жанрову природу «Зів’ялого листя».
Учитель. Як ви гадаєте, який твір можна вважати ліричною драмою?
Учень. Взагалі, драма Франка – унікальне явище. У своїй передмові він пише: «Герой оцих віршів, той, хто в них виявляє своє «я», – небіжчик. Був се чоловік слабої волі та буйної фантазії. Йому властиві поривання до праці, до життєвої активності, але само реалізуватися вони не можуть. Він все ж таки спромігся на рішучий вчинок: наклав на себе руки». Отож «драма» – це передача віршами «духовного настрою» героя.
– Отже, жанр і композицію занотуємо у зошити.
Слайд 3. («Зів'яле листя» не збірка розрізнених віршів, а цілісний твір із наскрізним любовним сюжетом.)
Учитель. Щоб осягнути в повній мірі світ інтимних переживань ліричного героя і самого автора, дайте пригадаємо, яким було життя поета в період з 1886 по 1896 роки?
Учень.
Під тягарем життєвих обставин 40-ка річний поет втомився, знесилився, почувався «зраненим звіром», що тікає у нетрі.
Любовна драма надломила його морально, надірвала душу, переповнила все його єство нестерпною мукою.
Були ще невдачі і в громадському житті - переслідування письменника польською й українською реакцією, його третє ув’язнення, недопущення викладання у Львівському університеті .
Особисті і громадські мотиви переплелись у душі поета і знайшли поетичне відображення у збірці « Зів’яле листя».
Слайд 4. (Сучасні дослідники творчості І. Я. Франка прийшли до висновку…)
Учитель. Пригадаємо, що таке цикл?
(Цикл – це декілька художніх творів, об'єднаних жанром, темою, головними героями, єдністю авторського задуму, у поезії – настроєм, єдиним мотивом, заголовком.
А тепер звернімося до «жмутків», їх розуміння та аналізу. І працювати ми будемо в трьох групах, які досліджуватимуть певний «жмуток» і спробують скласти мовленнєві портрети ліричного героя та жінки, яку він кохав.
Робота в групах.
2. Звіт роботи І групи.
Метод «Услід за автором» (робота з текстом поезій).
1.Інструктаж та організація роботи в групах.(Учні отримують завдання на картках).
1 група. Спікер
І жмуток –(1886 – 1893) передає трагедію нерозділеного кохання, його беззахисність та вразливість («Так, ти моя правдивая любов», «За що, красовице, я так тебе люблю»?). Ліричний герой не хоче приймати однозначність відмови коханої. У поезії «Раз розійшлися ми случаймо…» ліричний герой звинувачує обставини, то прагне здаватися збайдужілим («Я не надіюсь нічого…»). У поезії «Не минай з погордою…», «Я не кляв тебе, о зоре» він переконує кохану не нехтувати ним, оцінити його велике почуття.
3
3. Слайд 5. Технологія «Мікрофон»
1-а група. Дати відповіді на запропоновані запитання та зробити висновок.
– Скільки поезій увійшло до першого «жмутку»? (20 поезій)
– Чи довго автор створював цей «жмуток»? (Впродовж семи років: 1886 – 1893)
– В якій поезії відображено ідейний зміст «жмутку»? (У вірші «Безмежнеє поле…»)
– Які риси притаманні ліричному герою?
– Від чого прагне звільнитися вершник? (Від нерозділеного почуття).
– Чим підкреслений образ самотності головного героя? (Зимовим холодом).
– Які епітети і метафори використовує автор? (Поле безмежне, поле чисте, болі нестерпні, біль лютий, біль серце розриває).
– В чому полягає помилка ліричного героя? (Від себе не втечеш).
– Завершується перший «жмуток» поезією «Епілог». Чому, на вашу думку поезія має таку назву? (Ліричний герой змирився з втратою коханої, але зберіг в серці кохання).
– Хто була ця лілея? (з Біблії символ – біла лілея)
– Це була Ольга Рошкевич.
(Лунає повільна музика.)
Учитель. Не знаю, що мене до тебе тягне,
Чим вчарувала ти мене, що все,
Коли погляну на твоє лице,
Чогось мов щастя й волі серце прагне.
4. Слайд 6. (Портрет О . Рошкевич)
Учень читає поезію :
Тричі мені являлася любов.
Одна несміла, як лілея біла,
З зітхання й мрій уткана, із основ
Сріблястих, мов метелик, підлетіла.
Купав її в рожевих блисках май,
На пурпуровій хмарі вранці сіла.
І бачила довкола рай і рай!
Вона була невинна, як дитина,
Пахуча, як розцвілий свіжо гай.
5. Розповідь про Ольгу Рошкевич.
Учитель . Ольга Рошкевич… Перша любов Франка . Їй присвятив Роман Горук І частину повісті-есе «Тричі мені являлася любов».
(Повість-есе – це документальна повість на основі листів, фактичних даних.)
Що вам відомо про неї?
Учень. Донька одного руського панотця. У 1874р. І.Франко познайомився з нею. Драма їхнього кохання була типовою для того часу. Вони кохали одне одного. Але... У 1877 році Франка було заарештовано. Отець Михайло, батько Ольги, наполягав на розриві їхніх стосунків. Тому вона залишила родину, але все-таки вимушена була вийти заміж за богослова Володимира Озаркевича. Дізнавшись про одруження Ольги Франко дуже захворів.)
– В якій поезії є опис зовнішності Ольги Рошкевич? Прочитайте виразно вірш. Знайдіть рядки, які описують її. (Вірш «Привид»).
Учень. Ольга Рошкевич з родини священика Михайла Рошкевича. Дівчина досить освічена, знала німецьку і французьку мови. Перший раз Франко побачив Ольгу, коли їй
4
було 20 років, у 1874 р. і закохався в неї . Їй посвятив книжку «Баляди і розкази», видану 1876 року. Їхня любов тяглася 10 років , але після арешту заборонили йому бувати в своїм домі, а в 1880 році Ольга вийшла заміж за Володимира Озаркевича, який теж був священиком .
Учениця. В листі до А. Кримського від 26 серпня 1898 року І. Франко писав: «Ще в гімназії я влюбився у дочку одного руського попа Ольгу Рошкевич. Наша любов тяглася десять літ, батьки зразу були прихильні мені, надіючись, що я зроблю блискучу кар'єру, але по моїм процесі 1878—1879 р. заборонили мені бувати в своїм домі, а в 1880 році присилували панну вийти заміж за іншого... Се був для мене важкий удар, і сліди його знайдете в «На дні» і у віршах «Картка любові».
Учитель. Яка поезія сподобалася найбільше? Вразила найбільше?
Учні читають напам’ять поезії: «Так, ти одна моя правдивая любов», «Як на вулиці зустрінеш», «Я не кляв тебе, о зоре», «Епілог».
Учитель. У кожній жінці Франко пізніше шукатиме риси Ольги. Перед смертю він переказував Ользі через сестру Михайлину , щоб прийшла попрощатися , але вона твердо й рішуче відмовилася .
Його труну несли перед її вікнами. Ольга підійшла до вікна, відкрила фіранки і тремтячою рукою поблагословила на вічний спочинок.
Учень.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці — минаєш,.
Вклонюся — навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями…
Учитель. Людське щастя — це, перш за все, любов, кохання. Якщо його немає або якщо воно не взаємне, людина відчуває себе одинокою, загубленою серед натовпу, бо, озирнувшись, бачить лише чужі, байдужі обличчя.
А кожен хоче, щоб його розуміли, щоб не відверталися від нього. Щоб була на світі людина, яка б могла розділити велике почуття — кохання. Іван Франко дуже про це мріяв, бо про це мріє кожна людина!
6. Прийом гронування.
Ольга – несміла, як лілея біла; невинна, як дитина; чиста, красива, ідеал, весна…
Спікер групи робить висновок.
Отже, у першому «жмутку» є вірші і з громадянськими мотивами, але переважає скорботна інтимна лірика, життєстверджуючі мотиви.
 |
7. Звіт роботи ІІ групи.
Метод «Услід за автором» (робота з текстом поезій).
ІІ група.
Спікер. У ІІ «жмутку» лірична драма звучить чи не найтрагічніше. Основним тут стає пафос «ілюзій». «мрій». «ідеалу»… Опрацьовували другий «жмуток», прочитавши вірші «Зелений явір, зелений явір», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Червона калино,
5
чого в лузі гнешся?», «Я не тебе люблю, о ні», «Чого являєшся мені…», «Що щастя? Се ж ілюзія», «Хоч ти не будеш цвіткою цвісти», «Сипле, сипле, сипле сніг».
8. Слайд 7. Технологія «Мікрофон.
Дати відповіді на запропоновані запитання та зробити висновок.
Учитель. Поезії другого «жмутка» - елегії.
Який вірш називається елегією?
Елегія – (журлива пісня) – ліричний вірш, у якому переважають особисті переживання, передусім самотності, розчарування, страждання.
– Скільки поезій увійшло до «жмутку»? (20 поезій)
– Як довго створювався цей жмуток? (1895р.)
– Які вірші увійшли до другого «жмутку»?
– Прочитати виразно вірш « Червона калина, чого в лузі гнешся». Які два образи є найголовнішими у творі? (Калина і дуб).
– Якою ви уявляєте калину в цій поезії? (Мужньою, яка не боїться ні бурі, ні грому, прагне духовного багатства життя).
– Які ще слова-образи є в цій поезії? Що вони символізують? Які символи взаємопов’язані? Чому?
– Чому ліричний герой вірша «Ой ти, дівчино, з горіха зерня » каже: «Ти мої радощі, ти моє горе...»? (Бо вони передають нещасливе кохання. Воно горе, бо почуття юнака не знаходить взаємності, відгуку в серці дівчини, але воно і щастя, бо не може не бути щасливим той, хто любить.)
– Ви прочитали вірш «Чого являєшся мені у сні?». Із скількох частин складається ця поезія?
– Яким почуттям пройнятий цей вірш? (Він трагічний, але далекий від песимізму).
– Як ви думаєте, чому І.Франко не написав просто снишся? (Бо не просто сон, а сон незвичайний, який його глибоко зворушує, бо сниться йому та, від кого залежить його щастя. Вона, як матеріалізована мрія, являється у сні.)
Хто ж була ця горда княгиня?
Учитель. Спробуйте уявити осінь...Яка вона? Чи завжди тепла, яскрава, сонячна?А буває холодна, волога, сумна... Вітер зриває жовте листя з дерев і кидає нам під ноги.
Кружляють у тихому сумному повітрі листочки, сповнені туги за втраченою красою, за веселим, щасливим життям. Отак і ліричний герой «кружляє» серед зів’ялих мрій та надій, згадуючи милий серцю образ:
 |
(Лунає повільна музика.)
Учитель.
Я й забув , що то осінь холодна ,
Я й забув , що то смерті пора ,
Я й забув , що ти кров благородна ,
Що між нами безодня стара .
Слайд 8. (Портрет Юзефи Дзвонковської).
Учень.
Явилась друга – гордая княгиня,
Бліда, мов місяць, тиха і сумна,
Таємна й недоступна мов святиня.
Мене рукою зимною вона
6
Відсунула і шепнула таємно:
«Мені не жить, тож най умру одна!»
9. Розповідь про Юзефу Дзвонковську).
Учитель. У повісті – есе Романа Горака їй присвячено який розділ? Як він називається? («Явилась друга – гордая княгиня…»).
Учень. (1883 року Франко був у Станіславі і познайомився там з Юзефою Дзвонковською. Ця вродлива, розумна дівчина справила на Франка сильне враження. Він покохав її. Мало того, він вирішує, що після Ольги Рошкевич Юзефа саме та жінка, яка може бути його дружиною. Франко звернувся до її матері, просячи руки, та отримав відмову. Він пояснював це аристократичним походженням, гордістю дівчини. Однак згодом з’ясував причину відмови дівчини: вона була хворою на сухоти).
Учениця. У листі Івана Франка до А.Кримського читаємо: «Велике враження зробила на мене знайомість з одною полькою — ЙосифоюДзвонковською. Я хотів женитися з нею, та вона, чуючи в собі початки сухіт, відправила мене і кілька рік пізніше вмерла, як народна вчителька...»
10. Прийом гронування.
Юзефа – горда, тиха, сумна, таємна й недоступна, мов святиня, хвора на туберкульоз, осінь.
Спікер групи робить висновок.
ІІ «жмуток» – твори про кохання, а також про чарівну красу природи. Це твори , що є найдобірнішими перлами народної пісні й поетичної краси.
11. Звіт роботи ІІІ групи.
Метод «Услід за автором» (робота з текстом поезій).
ІІІ «жмуток» (1896) – осінній плач зневіреного, розбитого серця, що пережив зимний холод відмови, що, мов сніг, «сипле, сипле…»
Герой внутрішньо спустошений і безсилий, він безславно гине. Вважаючи його за людину душевно неврівноважену, а його історію – повчальною, хоч і безглуздою, автор, в науку молодому поколінню, закінчує передмову до збірки словами Й.В. Гете, написаними на одному з примірників «Вертера»: «Будь мужньою людиною і не йди моїми слідами».
Учасники групи опрацювали третій «жмуток», прочитавши вірші «Вона умерла! Слухай!...», «Не можу жить, не можу згинуть», «Тричі мені являлася любов», «Надходить ніч…», «Матінко моя ріднесенька!», «І ти прощай! Твого ім’я», «Самовбійство – се трусість», «Отсей маленький інструмент».
12. Слайд 9. Технологія «Мікрофон»
– Які вірші увійшли до третього «жмутку»? Скільки їх? (20 віршів)
– Як довго писав їх автор? (1896р.)
– До кого звертається ліричний герой перед тим, як убити себе? У якій поезії? (До матері у вірші «Матінко моя ріднесенька»).
– Які три недолі він успадкував від матері? (Він успадкував «серце м’яке», «хлопський рід», «горду душу, що нікого не впустить до свого нутра, мов запертий огонь сама в собі згора».)
7
– Чому ліричний герой вирішив накласти на себе руки? (Його душа безмежно страждає, і він хоче визволитися від цього болю. Він втратив віру навіть в безсмертя душі і хоче повного спокою.)
– Якою ж була та жінка, що кохання до неї призвело до такого психологічного стану ліричного героя? У якому вірші ми можемо відшукати портрет цієї жінки? (У вірші «Тричі мені являлася любов». «Глядиш на неї – і очам приємно, впивається її красою зір. Та розум страх бере, душа холоне..»).
– Які епітети і порівняння з’являються у цій поезії? (Іскри – яркі, страшні, солодкі, мелодійні; женщина – звір; дух мій – у сіті птах; страх бере – душа холоне).
– Про яку жінку говориться в третьому «жмутку»?
(Лунає повільна музика.)
Слайд 10. (Портрет Целіни Журовської)
Учитель. Явилась третя – женщина чи звір ?
Глядиш на неї - і очам приємно ,
Впивається її красою зір .
Та разом страх бере , душа холоне
І сила розпливається в простір .
Учень.
За що, красавице, я так тебе люблю,
Що серце треплеться в грудях несамовито.
Коли проходиш ти повз мене гордовито?
За що я тужу так, і мучусь, і терплю?
13. Розповідь про Целіну Журовську.
– (Це була Целіна Журовська, в яку І.Франко був закоханий багато літ. Він сам писав про неї так: «Я пізнав одну панночку польку і закохався в неї. Отся любов перемучила мене дальших десять літ...» На початку 1890 р. Целіна виїхала зі Львова, а за декілька місяців у газеті «Львівський кур’єр» з’явилося оголошення про одруження панни Журовської. Франко вирішив, що мова йде про Целіну. Але у 1896 році вона знову з’являється у Львові. Була неодруженою, але невдовзі взяла шлюб із Здіславом Зигмунтовським.)
! Учень . Свої найкращі твори збірки І . Франко присвятив саме їй . (Поезія «Моїй не моїй» із збірки «Мій Ізмарагд», прототипом її є Регіна - героїня повісті «Перехресні стежки».)
Байдужість Целіни до Франка була вражаюча . Вона навіть не читала і не мала наміру читати « Зів’яле листя». Їй прочитали , запитали , що її найбільше вразило у тій збірці і вона преспокійно сказала , що з усього їй найбільше сподобався опис квартири в одному вірші , бо подібну квартиру вона мала на вулиці Вронських у Львові .
Франко зізнався, що саме через Целіну Журовську з’явилося «Зів’яле листя».
Журовська завжди твердила, що Франко буквально переслідував її. Вона йде з роботи, а він за нею. Вона зупиниться – і він зупиниться. Потім Франко зник... Але одного дня він з’явився у супроводі якоїсь жінки. Вони стояли збоку і щось говорили, поглядаючи на Целіну. Товаришки по роботі сказали, що то дружина Франка. Панна Целя полегшено зітхнула: нарешті буде мати спокій. Через багато років, під час хвороби дружини Франка, Целіна сім місяців житиме в їхньому домі, доглядаючи за дітьми.
Якось на зборах у Львівському університеті Петро Франко, згадуючи про останні роки батька, сказав, що в залі є жінка, яка під час хвороби Ольги Федорівни замінила їм маму. Він говорив про неї дуже приязно.
8
Учні читають поезії : «Покоїк і кухня , два вікна в партері …» , « Розпука …»
Учитель . Коли потім Целіну запитають , чому вона не відповіла взаємністю Франку , вона відверто , спокійно відповіла : він їй просто не подобався . Був погано ситульований , тобто не мав грошей і надії на них .
Всі вірші, що ввійшли до третього жмутку , написані у 1896 році . І відкривається цей цикл майже вбивчо і незвично . Після плачу і туги відразу вдаряє дзвін похорону .
Учениця читає уривок вірша «Вона умерла».
Вона умерла! Слухай! Бам! Бам-бам!
Се в моїм серці дзвін посмертний дзвонить.
Вона умерла! Мов тяжезний трам,
Мене цілого щось додолу клонить.
Щось горло душить. Чи моїм очам
Хтось видер світло? Хто се люто гонить
Думки з душі, що в собі біль заперла?
Сам біль? Вона умерла! Вмерла! Вмерла!
14. Прийом гронування.
Чим же так захопила поета ця жінка?
Целіна - врода, краса, молодість, зима.
15. Спікер групи робить висновок.
Третій жмуток
Пекельні переживання поета, спричинені нещасливим коханням. У перших двох «жмутках» - інтимна лірика , що передає глибокі почуття палкого , але нещасливого кохання. Лірика «третього жмутка» - найсуб’єктивніша . Провідна тема цих поезій – трагічні переживання поета , зумовлені тяжкими умовами життя та нерозділеним коханням .
ІІІ жмуток – це твори, у яких автор висловлює пекельні умови життя,викликані жорстокими умовами життя та нещасливим коханням, що довели ліричного героя до відчаю, і він вирішує покінчити життя самогубством .Передмову до збірки автор закінчує словами: "Будь мужньою людиною і не йди моїм слідом".
І, нарешті, у третьому "жмутку" (1896 рік) ми чуємо прощання і з радістю і з болем кохання. Повертається мотив з кінця першого "жмутка", але зі зміненим трохи настроєм:
Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання,
Незгоєні рани, невтішені жалі,
Завмерлеє в серці кохання.
Учитель. Отак вірш за віршем облетів ще один жмуток осіннього листя, несучи в холодну зиму тугу за коханою людиною.
Розповідаючи про муки нерозділеного кохання , герой ніби розриває жмуток за жмутком, розкидає зів'яле листя своїх пісень, щоб воно, підхоплене вітром, щезло безслідно.
Отже, три жмутки – це три періоди любові:
І – зустріч, знайомство, любов ліричного героя, і «не надійся нічого» із уст героїні;
ІІ – смуток за втраченим. Оплакування;
ІІІ – відчай за втраченим назавжди, коли вже нічого чекати, після чого вже не варто жити…
9
У збірці «Зів'яле листя» Франко створив узагальнений образ жінки.
Одна – «лілея біла», «мов метелик», «невинна, як дитина».
Друга – «гордая княгиня», «тиха і сумна», «мов святиня».
Третя – «женщина чи звір», «сфінкс», «мара», «з гострими кігтями».
Але сила Франкової майстерності така, що ми можемо побачити перед собою не три жінки, а одну з трьома силуетами однієї жіночої постаті. В одному образі, як в усмішці Джоконди, безліч відтінків гордості і гіркоти, непорочності і розуму, стриманої одержимості і прихованої іронії.
Слайд 11.
(Лунає повільна музика.)
16. Ольга Хоружинська
Ще одна жінка в житті поета. Це та, яка завжди відповідала взаємністю, ніколи не зрадила, рука в руку ішла з ним по життю. А полюбила його ще зовсім молодого юнака, і була поруч доти, доки змогла тримати його хвора рука. (Муза поета.)
— А найкращим другом Франка була «жінка; котра була поруч». Хто це? Що нам відомо з повісті про неї та її життя поруч із чоловіком?
Повідомлення учнів четвертої групи за IV частиною повісті-есе Романа Горака
Учениця. У березні 1885 року в Києві Франко знайомиться з Ольгою Хоружинською. Це була розвинена і освічена дівчина з демократичними поглядами, привітна і дотепна. Франко дивився на неї, як на жінку-друга, товариша та сподвижника в боротьбі. Восени цього ж року він пише Ользі лист з проханням стати його дружиною. Із листування Ольги та Франка відомо, що він не кохав її так, як кохав Рошкевич. Ольга це також знала, але вона любила його і тому погодилась. 16 травня 1886 року в Павлівській церкві відбувся шлюб І. Франка з Ольгою Хоружинською. Нареченій було 22 роки, а Франкові 30.
Учень (читає вірш) «Моїй дружині»
Спасибі тобі, моє сонечко,
За промінчик твій — щире словечко!
Як промінчика не здобуть притьмом,
Слова щирого не купить сріблом.
……..
В сльоту зимнюю, в днину млистую
Я дорогою йду тернистою;
Кого я любив, ті забулися,
А з ким я дружив — відвернулися.
Написано д[ня] 27 січня 1887 р.,
досі не друковано.
17. Інтерактивна технологія «Ажурна пилка».
Звучить поезія «Чого являєшся мені у сні?»
Ідейно-художній аналіз поезії «Чого являєшся мені у сні?»
Завдання для І групи:
- До якого «жмутка» збірки «Зів'яле листя» входить поезія «Чого являєшся мені у сні?»?
- Кому він присвячений?
10
- Яка тема твору?
- Яка ідея поезії?
- Назвати центральні образи, охарактеризувати їх, використовуючи цитати поезії.
- До якого виду поетичних творів належить поезія?
- Яка лірика називається інтимною?
- Яка лірика називається медитативною?
Завдання для ІІ групи:
- Визначити художні образи кожної строфи, охарактеризувати їх.
Завдання для ІІІ групи:
- Визначити художні засоби у поезії.
- Визначити римування та віршовий розмір.
Відводиться час на обговорення, після чого учні відповідають.
Відповідь:
І група
1. До якого «жмутка» збірки «Зів'яле листя» входить поезія «Чого являєшся мені у сні?»?
(До другого «жмутка
2. Кому він присвячений?
(Присвячений другому коханню свого життя Юзефі Дзвонковській.)
3. Яка тема твору?
(Нещасливе кохання, яке з великим сумом переживає І. Франко, запитуючи образ своєї коханої: чому вона постійно являється йому у сні, тоді коли в житті не хоче й знати.)
4. Яка ідея поезії?
(Передати читачеві справжнє почуття кохання, щире, лагідне, вірне, але нерозділене. Це світле і прекрасне почуття завдало поетові неабияких страждань протягом уже багатьох років: І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
5. Назвати центральні образи, охарактеризувати їх, використовуючи цитати поезії.
(Центральним образом є сам автор – ліричний герой, що переживає муки нерозділеного кохання, і його кохана. Поет постає перед нами як щира, віддана, лагідна, з добрим серцем і чистою душею людина:
Вклонюся – навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш. Добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами…
Жіночий образ – горда, самовпевнена. Сувора жінка, яка нехтує чистим до неї коханням ліричного героя:
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні – Пісні!)
11
6. До якого виду поетичних творів належить поезія?
(Інтимна лірика з елементами медитативної)
7. Яка лірика називається інтимною?
(Інтимна лірика – це твори, у яких ідеться про інтимні почуття й переживання людей.)
8. Яка лірика називається медитативною?
( Медитативна лірика – сукупна назва поезій, у яких висловлено роздуми про побачене й пережите самим автором протягом певного часу.)
Аналіз поезії «Чого являєшся мені у сні?»
Бесіда :
- Яким настроєм пройнята поезія? (1 строфа – сум , 2 – докір , 3 – примирення , урочистість ) ;
- Чим пояснюється мінливість настрою? (внутрішнім конфліктом ) ;
- В чому трагедія ліричного героя ? (не може відмовитися від кохання й розуміє , що не дочекається взаємності , поваги . Та чуття не втрачає чистоти і благородства . Кохана уявляється через народнопісенний образ зіроньки , а її очі – «немов криниці дно студенне», а криниця – це символ чистоти)
ІІ група:
(художні образи кожної строфи, їх характеристика)
ІІІ група:
Художні засоби, використані у вірші "Чого являєшся мені усні?"
12
- Звичайні та метафоричні епітети:
"чудові очі…ясні", "дно студене", "зарево червоне", "довгими ночами", "щастя молодого", "дива золотого".
2. Порівняння:
"очі..., немов криниці дно студене", "уста..,мов зарево червоне", "серце.., неначе перла у болоті". Усі вони підкреслюють надзвичайну красу дівчини, її байдужо-зневажливе ставлення до почуттів закоханого юнака і його високі душевні поривання.
3. Метафори:
"докір займається і тоне …у тьмі", "ти серце надірвала", "вирвала ридіння голосні", "свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні",..
Метафори підсилюються повторами, що увиразнюють душевний біль ліричного героя з приводу нерозділеного глибокого почуття.
4. Тавтологічні повтори:
"В житті мене ти знать не знаєш", "хоч знаєш, добре знаєш, як… у серці здавлюю на дні".
5. Анафора:
"Чого являєшся мені у сні?"
6. Риторичне заперечення:
"О ні!"
7. Риторичне звертання:
"Являйся, зіронько, мені…"
8. Риторичний оклик:
"Хоч в сні!"
9. Дієслівні синоніми:
"тужити – не жити", "серце… марніє, в'яне, засиха", "хоч в сні …оживає, грає, віддиха".
Всі художні засоби вказують на глибину почуття ліричного героя; кохання – високе і благородне почуття, це "диво золоте", "щастя молоде".
Визначення віршового розміру вірша "Чого являєшся мені у сні?"
Чого являєшся мені у сні? - а -чоловіча рима
Чого звертаєш ти до мене - б -жіноча рима
Чудові очі ті ясні, сумні - а - чоловіча рима
Немов криниці дно студене? - б - жіноча рима
Вірш написано ямбом, римування – перехресне.
Учитель. Отже, герой проходить через біль, страждання –докір, егоїзм-прощення, радість, щастя.
Герой, переборовши образу, пройшовши через прощення, відчуває емоційне переживання, що змінює людину, підносить на вищий рівень. Він любить безкорисною любов'ю і не звинувачує її в тому, що вона не кохає його. Від цього його почуття не згасає, він не вимагає його від неї. Хіба що:
О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
Поезію І.Франка "Чого являєшся мені у сні?"перекладено російською мовою Володимиром Колотом. Особливо чарівним є романс К. Данькевича на слова цієї поезії Також на ноти покладено поезії «Безмежнеє поле», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Твої очі, як море». Близько 200 композицій написано на його твори, а на окремі – по декілька. Микола Лисенко створив на його тексти 6 романсів. 2 твори.
Відомо, що доробок Франка – фольклориста складав близько 400 пісень і 1800 коломийок, котрі він почав записувати з десятирічного віку.
13
Слайд 12.
18. Оцінка збірки Коцюбинським М.М.
Учитель. Багато віршів І . Франка покладено на музику . Композитор А . Кос – Анатольський написав музику до поезії «Ой ти , дівчино , з горіха зерня». Послухайте її .
19. Співає Соломія Дроник (учениця 10 класу).
ІY. Узагальнення та систематизація уроку.
1. Бесіда.
Учитель. Усе закінчується, все вкрилося снігом, у душу надходить спокій, і все ніби завмирає: думки, почуття... Але не життя, бо це - лише перепочинок, і все ще може початися знову.
А для нас Франкове "Зів'яле листя" залишилося зразком прекрасної лірики, взірцем кохання, невідривного від натхнення творчості.
Тому Сосюра і вірив:
І оживе твоє зів'яле листя
У світлім шумі нашої весни.
Немає вже поряд коханої, але її образ не виходить з пам’яті, відтворюючи знову і знову години, хвилини щастя. Все можна перекреслити, забувається майже усе, тільки дорогі серцю очі коханої, її полум’яні вуста повертаються до ліричного героя кожної днини, особливо з приходом ночі.
Який ідеал кохання і коханої дівчини був у Франка?
Учениця . Його дівчина повинна була бути вродливою , щира і розумна , цільної вдачі і передових поглядів , щоб стала для нього і чарівною коханою , і дружиною , і надійним товаришем – однодумцем на нелегкій дорозі життя.
2. Міні – дискусія .
Свідченням чого , на вашу думку, є вірші із «Зів’ялого листя»: слабкої волі чи сили духу ?
Учень. Більше ста літ ця книжка бентежить людські серця. Написана в час найбільших страждань і випробувань, вона правдиво говорить читачам: великий Каменяр був людиною тонких і багатих почуттів; його серце також палало високою земною любов’ю. Великий Франко не побоявся видатися слабким – найбільші таємниці своєї душі довірив світові, нам з вами. Це ознака не слабкості, в якій звинувачували поета окремі сучасники, а духовної сили.
Вчитель: Збірка «Зів’яле листя» - це гімн палкому коханню, одному з найкращих людських почуттів. Поезії виспівані серцем Франка, глибоко западають у душу. Зів’ялі листочки рознесені вітром – це втрачені мрії поета, символ його нерозділеної печальної любові, біль і туга за прекрасним. Тому твори цієї збірки є свідченням великої сили духу. Й сьогодні поезії Івана Франка чарують нас, вивищують, роблять чистішими, духовно багатшими.
3. Чи можна назвати «Зів’яле листя» автобіографічною збіркою?
Та не слід ототожнювати ліричного героя поезії із автором. Автобіографічні мотиви посідають у збірці чемне місце, але це не означає, що її героєм слід бачити тільки самого Франка. Душа ліричного героя поезії ніжна, але безвольна. А Франко – це людина, що долаючи негаразди громадські і особисті, залишається борцем.
14
4. Що є кохання для І . Франка?
Вчитель: Франко малює любов як діяння, як найвищий витвір дущі. Його любов до жінки – велична, всеохоплююча, правдива. «Зів’яле листя» може бути чудовим зразком естетики інтимних почуттів.
Кохання було таким сильним, що поетові часом не хотілося жити.
Також слід зауважити, що для поета кохання – це ще неповний зміст життя. Поруч з цим почуттям – обов’язок перед державою, народом, самим собою.
Отже, інтимна лірика Франка – це лірика глибоких почуттів пристрасного кохання, що підносить героя, оволодіває його думками і почуттями. Це – зойк зраненого серця: така вона ніжна, прекрасна і водночас сумна.
5. Самостійна робота.
Інформаційне гроно: "Яким постає перед нами І.Франко ( за сторінками збірки "Зів'яле листя"):
− закоханий до безтями;
− людина, що страждає від нерозділеного кохання;
− вірний ;
− пристрасний;
− ніжний;
− вразливий;
− стражденний;
− змучений;
− у відчаї;
− зневірений.
(Учениця зачитує.)
6. Учитель. Сам Франко писав: «Любов не залежить від нашої волі, приходить без нашої заслуги, щезає без нашої вини».
Любов – це сила, а сила людини в любові. Владарюючи над душею, очищує її. Підносить людину вище до Бога.
Ми перестаємо любити себе, коли перестають любити нас.
Любов – це те, що буде вічно,
І ні початку, ні кінця,
Любов, як Всесвіт, що магічно
Пульсує в грудях у Творця.
Чи є на землі людина, яка не хотіла б кохати й бути коханою, яка не мріяла б про взаємність почуттів? Кохати і бути коханою – тільки в такій гармонії людина відчуває себе людиною і допомагає стати людиною комусь. Проте, досить часто, а в цьому ви переконалися, слухаючи попередні виступи, життя зав’язує міцний вузол «любовного трикутника».
Побувавши у храмі кохання. Ви зможете дати відповідь на таке запитання.
7. Сенкан.
Кохання.
Отже, якби довелося вибирати між кохати і бути коханим, що б ви вибрали:
кохати чи бути коханим. Вмотивуйме свій вибір. Обґрунтуйте свою позицію.
(– Я вибрала «кохати», тому що краще самому страждати від нерозділеної любові, ніж бачити, як хтось страждає від того, що ти не можеш відповісти взаємністю.
– А я вибрав «бути коханим», тому що на світі легше жити, коли знаєш, що десь є людина, яка заради тебе готова на все).
Метод «Асоціативний кущ».
А що кохання для вас?
15
Кохання – свобода , радість , жертва , віра , довіра , гармонія , творчість , натхнення , життя , мовчання , єднання , терпіння , покора , вірність .
Напишіть кожен на своєму осінньому і, на щастя, не зів’ялому листочку відповідь на запитання і прикріпіть на «дерево кохання». І нехай воно ніколи не знає, що таке біль, смуток, страждання через нещасливе кохання, щоб це «дерево» було таким вічно, щоб воно пишалося своєю назвою, давайте зміцнимо його вашою любов’ю.
Прикрасьте ними наше дерево.
Вчитель
Я вам усім бажаю, щоб у душах ваших і серцях завжди леліялося і квітло вічне, велике і справжнє кохання, бо воно творить із людиною дива. Цьому навчає нас сам І. Франко. Поезії його вічні.
Читайте І. Франка , коли вам сумно чи радісно , коли ви переможений , бо почуття, вкладені автором у рядки поезій настільки сильні , що «сто тисяч літ горіть готові» і зігрівати нас . Кохайте і будьте коханими .
Y. Підсумок уроку .
Оцінювання учнів.
YІ. Домашнє завдання .
Вивчити напам'ять поезію І.Я. Франка "Чого являєшся мені у сні?".
Прочитати поему «Мойсей»; скласти цитатний план;
написати відгук на одну з поезій збірки «Зів’яле листя».
Композиція повісті-есе:
І частина – «Одна несміла, як лілея біла…»;
ІІ частина – «Явилась друга – гордая княгиня…»;
ІІІ частина – «Явилась третя – і очам приємно…»;
IY частина «»Жінка, котра була поруч…»
16